Це також засоби, які допомагають людині бути більш самостійною у повсякденному житті: пересуватися, доглядати за собою, користуватися предметами побуту, облаштувати житло відповідно до своїх потреб, орієнтуватися, спілкуватися та отримувати інформацію.
До ДЗР, зокрема, належать:
протези та ортези;
палиці, милиці, ходунки та підйомники;
крісла колісні та інші засоби пересування;
протипролежневі матраци й подушки;
сидіння для ванни та душу, туалетні опори;
спеціальні ліжка, поручні та стійки-вертикалізатори;
окремі засоби для людей із порушеннями зору чи слуху.
Під час оцінювання повсякденного функціонування експертна команда може визначити, які ДЗР потрібні людині, та зазначити їх у рекомендаціях, що є частиною індивідуальної програми реабілітації.
Тому ще під час підготовки направлення важливо розповісти лікуючому лікарю не лише про діагноз, а й про те, що саме складно робити у повсякденному житті: пересуватися, вставати, доглядати за собою, користуватися побутовими речами, орієнтуватися чи спілкуватися.
Знати точну назву потрібного засобу необов’язково. Важливо описати свої труднощі та потреби — цю інформацію експертна команда зможе врахувати під час оцінювання.
Водночас встановлення інвалідності не завжди є обов’язковою умовою для отримання ДЗР. Законодавство передбачає низку категорій людей, які можуть бути забезпечені ними незалежно від встановлення інвалідності — за наявності відповідного медичного висновку.
Після визначення потреби конкретний підвид, розмір та характеристики засобу уточнюють під час його підбору.
Докладніше про те, які існують ДЗР, хто може визначити потребу в них та як отримати засіб після оцінювання — у матеріалі за посиланням: https://tinyurl.com/3ppxsafv