Це також засоби, які допомагають людині бути більш самостійною у повсякденному житті: пересуватися, доглядати за собою, користуватися предметами побуту, облаштувати житло відповідно до своїх потреб, орієнтуватися, спілкуватися та отримувати інформацію.

До ДЗР, зокрема, належать:

протези та ортези;

палиці, милиці, ходунки та підйомники;

крісла колісні та інші засоби пересування;

протипролежневі матраци й подушки;

сидіння для ванни та душу, туалетні опори;

спеціальні ліжка, поручні та стійки-вертикалізатори;

окремі засоби для людей із порушеннями зору чи слуху.

Під час оцінювання повсякденного функціонування експертна команда може визначити, які ДЗР потрібні людині, та зазначити їх у рекомендаціях, що є частиною індивідуальної програми реабілітації.

Тому ще під час підготовки направлення важливо розповісти лікуючому лікарю не лише про діагноз, а й про те, що саме складно робити у повсякденному житті: пересуватися, вставати, доглядати за собою, користуватися побутовими речами, орієнтуватися чи спілкуватися.

Знати точну назву потрібного засобу необов’язково. Важливо описати свої труднощі та потреби — цю інформацію експертна команда зможе врахувати під час оцінювання.

Водночас встановлення інвалідності не завжди є обов’язковою умовою для отримання ДЗР. Законодавство передбачає низку категорій людей, які можуть бути забезпечені ними незалежно від встановлення інвалідності — за наявності відповідного медичного висновку.

Після визначення потреби конкретний підвид, розмір та характеристики засобу уточнюють під час його підбору.

Докладніше про те, які існують ДЗР, хто може визначити потребу в них та як отримати засіб після оцінювання — у матеріалі за посиланням: https://tinyurl.com/3ppxsafv