У щотижневій рубриці Запитай у лікаря про те , що треба знати про дитячу хворобу з не дитячими ускладненнями ,розповість лікар педіатр амбулаторії №3 КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги 2” СМР Русакова Валентина Павлівна .
Скарлатина – гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.
- Збудник – бета-гемолітичний стрептокок групи А .
- Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій.
- Шлях передавання – повітряно-краплинний.
Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.
Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом частіше. Кількість хворих збільшується восени і взимку.
Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.
Як же розпізнати скарлатину 
Захворювання розпочинається з підвищення температури тіла до 38-40 °С. Супроводжується ознобом, головним болем, може бути нудота, блювання.
В перші години хвороби виникає біль при ковтанні. Розвивається ангіна, на мигдаликах можливий біло-жовтий наліт.
На початку хвороби на язику може бути білий наліт, але після 2-3 днів язик починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, зʼявляється малиновий язик.
Через добу на шкірі виникає характерний висип. На рожевому фоні видно дрібні червоні цятки, що викликають свербіж, в нижній частині живота, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок, які зливаються в природніх складках – ліктьових згинах, пахвових западинах, пахових складках. Висип виглядає як сонячний опік і нагадує наждачний папір на дотик. Зникає через 3-7 днів, залишаючи після себе рясне лущення.
Підборіддя і шкіра над верхньою губою (носо-губний трикутник) залишаються блідими, попри загальне почервоніння обличчя.
В перші 5 днів хвороби спостерігається збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску, шкіра стає сухою. Після 5-го дня сповільнюється пульс, знижується артеріальний тиск.
Захворювання може проходити в легкій, середній чи тяжкій формі. Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний, проте трапляються і повторні випадки.
Раніше скарлатину вважали серйозною дитячою інфекцією, але лікування антибіотиками зробило її менш загрозливою. Важливо своєчасно розпочати лікування, що є головним у профілактиці можливих ускладнень та віддалених наслідків.
Антибіотики призначаються тільки лікарем після встановлення діагнозу. Адже існує низка інших інфекційних захворювань, які супроводжуються схожою висипкою, такі як краснуха, кір, вітряна віспа тощо.
Профілактика скарлатини Наразі вакцини від скарлатини немає. Профілактика захворювання полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Хворим на скарлатину слід перебувати в ізоляції 10 днів. Не можна відвідувати місця великого скупчення людей: садочок, школи . Тож ізоляція триває мінімум до 3 тижнів.
Бажаємо діткам зростати сильними, здоровими та щасливими, адже їх здоров’я – запорука яскравого майбутнього! Бережіть себе та будьте здорові.